Положення про племінну роботу з породами мисливських собак

ЗАТВЕРДЖЕНО ПРИЙНЯТО

Державним комітетом лісового Кінологічною радою експертів з Господарства України мисливського собаківництва України «17» травня 2007 р. «17» травня 2007 р.

ПОГОДЖЕНО

Федерацією мисливського собаківництва України «24» січня 2008 р.

Зміни та доповнення внесені на засіданні Кінологічної Ради експертів з мисливського собаківництва України «23» травня 2012р.

Положення

про племінну роботу

з породами мисливських собак

 І. Загальні положення.

1. Головною метою ведення племінної роботи з породами мисливських собак в Україні є відтворення племінного поголів’я порід мисливських собак, стандартизованих в Україні, й удосконалення їх мисливських якостей та екстер’єру.

2. Племінна робота з породами мисливських собак ведеться Федерацією мисливського собаківництва України (далі по тексту – ФМСУ) у плановому порядку відповідно до затверджених Державним комітетом лісового господарства України «Положення про проведення виставок і виводок собак мисливських порід», «Положення про проведення випробувань і змагань собак мисливських порід», «Інструкції з методики, техніки й організації експертизи собак мисливських порід на виставках і виводках», «Правил випробувань мисливських собак», «Введення у стандарти порід мисливських собак», а також у відповідності до стандартів порід Міжнародної кінологічної федерації, стандартів інших країн, з яких походять породи собак та які не є членами Міжнародної кінологічної федерації, а також даного положення.

 ІІ. Відбір племінного поголів’я та допуск до в’язок.

3. Усе поголів’я мисливських собак поділяється на племінне і користувальне.

4. До племінних собак відносяться:

  1. ті, що отримали на виставці племінну оцінку не нижче ІІ класу;

  2. ті, що на момент оформлення в’язки ще не отримали племінної оцінки, але мають на виставці, або виводкі оцінку екстер’єру не нижче „дуже добре”, диплом по основних видах дичини – на випробуваннях, повний чотирьох колінний родовід ФМСУ, або допущені для запису до УПКМС з неповним родоводом, мають міжнародний родовід, або родовід, виданий іноземною кінологічною організацією, з якою ФМСУ співпрацює на підставі договору, тобто мають право допуску до будь-якого племінного класу;

  3. підрозділи ФМСУ, що займаються веденням племінної роботи, мають право приймати уточнення та доповнення, якщо вони направлені на більш суворий підхід до вимог цього «Положення».

5. На кожного племінного собаку за місцем його реєстрації видається «Сертифікат на право племінної діяльності» (додаток № 1), де щорічно, при наявності у собаки оцінки за екстер’єр, отриманої на виставці, або виводці, чи проходження племінного огляду у поточному році, проставляється відмітка про допуск до племінного використання. На пса, окрім «Сертифіката на право племінної діяльності», видається «Відривний талон власника пса» (додаток № 2).

Для допуску до в’язок псів, які перебувають на обліку за межами України, останні повинні мати повний родовід загальноприйнятого в країні їх перебування зразка. При документальному оформленні в’язки з таким псом до акту в’язки обов’язково необхідно додавати копію даного родоводу та письмове підтвердження за підписом власника пса, що зобов’язання по оплаті за в’язку власником суки були виконані у повному обсязі.

6. Все інше поголів’я мисливських собак, що мають родовідні документи, але не пройшли експертизу на виставці чи виводці з оцінкою за екстер’єр не нижче ніж «дуже добре» та не отримали диплому на випробуваннях, відноситься до користувальницького поголів’я.

7. До в’язок допускаються племінні собаки у віці від 18 місяців (терє’рів і такс – з 15 місяців). Граничний вік для суки – до 9 років, пси – без обмежень у віці. Незалежно від породи та періодичності тічок допускається інтервал між в’язками суки не менше 11 місяців.

Примітка:

  • особо цінним плідницям строк використання у племінному розведенні може бути подовженона 1-2 роки по рішенню комісії по породам при ВКРЕ;

  • у випадку загибелі мета або при народженні 1-2 цуценят, Племінною комісією відділення ФМСУ може бути дозволена в’язка на наступну тічку, але з проміжком не менше 6-ти місяців;

  • у випадку в’язок в обидві тічки підряд, наступний інтервал повинен становить не меньше 1-го року (12 місяців).

8. «Сертифікат на право племінної діяльності» не видається та не продовжується в наступних випадках:

  • невідповідність собаки екстер’єрним характеристикам, або характеристикам поведінки, властивим стандарту даної породи;

  • наявності спадкових дефектів в конкретного плідника

  • наявності в потомстві, отриманому від даного собаки, повторюваних спадкових дефектів;

  • незадовільних умов утримання собаки-плідника;

  • якщо при видачі акту на попередні мети були зафіксовані незадовільні умови утримання і вирощування цуценят;

  • невиконання власником собаки-плідника умов даного «Положення»;

  • фальсифікації відомостей в племінній документації.

 

ІІІ. Відбір пар.

9. В племінному мисливському собаківництві допускається лише чистопородне (всередині породи) розведення.

10. Відповідно до стану породи та завдань племінної роботи відповідальна за ведення племінної роботи особа самостійно визначає методи відбору.

 ІV. Оформлення в’язок і видача родовідних документів.

11. Осередки та колективні члени ФМСУ, що займаються веденням племінної роботи з породами мисливських собак, зобов’язані вести «Книгу в’язок і щенінь» відповідно до форми, що додається (додаток № 3).

12. У книзі в’язок реєструються виключно в’язки собак, які задовольняють усім вимогам даного «Положення» і прийнятим до нього доповненням.

13. Родовідні документи на цуценят від в’язок, які були проведені з порушенням будь-яких вимог даного «Положення», не видаються.

14. Централізована реєстрація в’язок проводиться правлінням ФМСУ. Наданий

номер в’язки є номером «Довідки про походження мисливського собаки» на цуценят від зареєстрованого мету з доданням через дефіс номеру цуценя у меті.

Реєстрація в’язки проводиться на основі «Свідоцтва про в’язку плідників» (додаток № 4), засвідченого підписами власниками пса і суки, а в розплідниках – двома посадовими особами, за місцем реєстрації суки. «Свідоцтво про в’язку плідників» видається власникові суки до проведення в’язки.

15. При оформленні «Свідоцтва про в’язку плідників» власники пса та суки повинні внести до нього запис про умови розрахунку з власником пса-плідника та засвідчити його своїми підписами. При цьому він може претендувати на оплату в наступних розмірах:

15.1. При народженні одного цуценяти розрахунок не проводиться.

15.2. При народженні двох цуценят – половина середньої вартості цуценяти.

15.3. При народженні більш ніж двох цуценят – одне цуценя, або середня вартість одного цуценя.

15.4. Якщо розрахунок за в’язку проводиться за рахунок аліментного цуценяти,

то в записі про умови розрахунку вказується, в якому віці цуценя передаватиметься власнику пса-плідника. Якщо таке цуценя не було забране власником пса-плідника в указаний термін, то він втрачає будь-яке право власності на нього.

16. При взаємній домовленості між власниками пса та суки розрахунок за в’язку може бути здійснений будь-яким іншим способом.

Примітка:

  • якщо власник суки має намір залишити одного, або двох цуценят у себе, то йому надається право першого вибору, а власнику пса – право другого вибору.

  • розрахунок за в’язку з власником пса може здійснюватися безпосередньо при проведенні в’язки, про що вноситься відповідний запис до «Свідоцтва про в’язку плідників». Після розрахунку власника суки – плідниці за в’язку власник пса надає власнику суки «Відривний талон».

17. Копії «Свідоцтва про в’язку плідників» і родовідних документів плідників обласні осередки і колективні члени зобов’язані надавати правлінню ФМСУ щоквартально.

18. У віці 30-45 днів спеціально уповноважена комісія у складі 2-3 осіб, з яких хоча б одна обов’язково повинна мати відповідну освіту, або звання експерта-кінолога, проводить огляд цуценят, результати якого заносяться до «Акту огляду цуценят». Одночасно з цим проводиться обов’язкове таврування цуценят. В акті зазначається кількість, стать, окрас, номер тавра й інші прикмети цуценят, що визнані породними, та обов’язково вказується кількість різців та форма прикусу. Довідки про походження на цуценят, які не були тавровані не видаються.

19. Клички всіх цуценят у меті повинні розпочинатися з певної однакової для усього мету літери. У разі наявності зареєстрованого заводського афікса, або назви розплідника вони додаються до клички собаки. Не допускається зміна початкової літери для будь-якого з цуценят та ця ж літера у якості приставки до клички.

20. У разі сумнівів у чистопородності хоча б одного цуценяти з мету весь мет забраковується, а довідки на цуценят не видаються.

21. У випадку відсталості в розвитку, наявності дискваліфікуючих вад, каліцтв і т.д., про що свідчить відповідний запис в «Акті огляду цуценят», може бути відмовлено в видачі родовідних документів на всіх, або на окремих цуценят остаточно або ж до повторного їх огляду в старшому віці.

22. Ведення «Книги в’язок і щенінь», проведення огляду цуценят і видача

довідок про походження цуценят покладаються на обласні осередки та колективні члени ФМСУ.

23. Документом, який посвідчує походження цуценяти, є «Довідка про походження

мисливського собаки» (додаток № 5), яка видається власнику суки на кожне цуценя з мету окремо.

24. «Довідка про походження мисливського собаки» повинна бути оформлена у друкованому вигляді на основі реєстрації в’язки в «Книзі реєстрації в’язок і щенінь», «Акту огляду цуценят», копій родоводів батька та матері цуценяти, «Відривного талону власника пса», що є підтвердженням повного розрахунку з власником пса за в’язку. У випадку коли обоє плідників належать одному власнику „Відривний талон власника пса” не потрібен. Довідка про походження мисливського собаки» засвідчується підписами власника суки, посадової особи, відповідальної за ведення племінної роботи, а також підписом голови та печаткою обласного осередку чи колективного члену ФМСУ, що її видала.

25. «Довідка про походження мисливського собаки» повинна містити відомості про плідників: клички, прізвища власників, номери записів до УПКМС, отримані оцінки екстер’єру та польові дипломи. У випадку відсутності номеру УПКМС, як виняток, обов’язково вказується номер свідоцтва мисливського собаки.

26. У випадку виявлення у цуценяти під час огляду дискваліфікуючих вад (неповнозубість, наявність зайвих зубів, неправильний прикус, невідповідність породним ознакам і т.д.), або недискваліфікуючих вад на титульній стороні «Довідки про походження мисливського собаки» робиться відповідний запис.

27. Отримання довідок про походження на цуценят власник суки засвідчує своїм підписом у «Книзі в’язок і щенінь».

28. При передачі цуценяти новому власникові заводчик (власник суки) зобов’язаний вручити йому «Довідку про походження мисливського собаки».

29. Реалізація цуценят проводиться на розсуд власника суки – плідниці, але у першу чергу – членам мисливських товариств, що мають право використовувати собак на полюванні. Якщо обласним осередком, або колективним членом ФМСУ ведеться реєстр заявок на придбання цуценят певної породи, то працівник цього осередку (колективного члена) ФМСУ повинен надати такі заявки на розгляд власника суки – плідниці.

30. Після досягнення цуценям 10-місячного віку «Довідка про походження мисливського собаки» може бути замінена на постійне «Свідоцтво на мисливського собаку» (додаток № 6).

31. При поданні відповідної заяви з боку власника мету на цуценя, що вивозиться за межі України, «Свідоцтво на мисливського собаку» може бути оформлене у більш ранньому віці.

32. За бажанням власнику на додаток до «Свідоцтва на мисливського собаку» може бути видана «Робоча книжка» (додаток № 7).

33. Для видачі «Свідоцтва на мисливського собаку» зразка ФМСУ на основі родоводу, виданого іншою організацією, що займається мисливським собаківництвом в Україні, але не має договору з ФМСУ, до нього повинні бути додані копії родовідних документів плідників та копія акту в’язки, або загальнометної карти.

34. У випадку невиконання п.18 видача «Свідоцтва на мисливського собаку» в обмін на «Довідку про походження мисливського собаки» не проводиться.

35. Обмін довідки про походження, виданої в іншій країні, на родовідне свідоцтво здійснюється за місцем її видачі.

 V. Українська племінна книга мисливських собак.

36. Для ведення централізованого реєстру відомостей про племінне поголів’я мисливських собак рекомендується проводити запис собак, що відповідають установленим вимогам: повний чотирьох колінний родовід, оцінка екстер’єру не нижче „дуже добре” та дипломи на випробуваннях по основному виду дичини, тобто мають право допуску до будь-якого племінного класу – до Української племінної книги мисливських собак.

 

Правління ФМСУ

Положення